80 years since Babyn Yar: Ukrainian-Jewish shared past in literature

Marianna Kiyanovska was born in Zhovkva, Lviv oblast. She is a poet, writer, translator, and literary scholar. Kiyanovska is the author of nine books of poetry and one novel. In 2020, she was awarded the Shevchenko National Prize for her collection of poetry Babyn Yar: In Voices (2017). She is a recipient of prestigious awards, including the Joseph Conrad Korzeniowski Literary Prize (2011) and the Kyiv Laurels Literary Festival Prize (2011). In 2014, Forbes Ukraine named her one of the top ten most influential writers working in Ukraine today. Kiyanovska is a member of PEN Ukraine. Her works have been translated into English, Belarusian, Polish, Serbian and Russian.

Маріанна Кіяновська народилася у м. Жовква, Львівської області. Українська поетка, есеїстка, перекладачка та літературознавиця. Лауреатка Шевченківської премії 2020 року за збірку поезій "Бабин яр. Голосами" (2917). Лауреатка престижних нагород, зокрема Літературної премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського (2011) та премії міжнародного фестивалю поезії «Київські Лаври» (2011). У 2014 році Forbes Україна включив її до десятки найвпливовіших письменників/ць, які працюють сьогодні в Україні. Членкиня Українського ПЕН. Твори Кіяновської перекладено англійською, білоруською, польською, сербською та російською мовами.

Boris Khrersonsky was born in Chernivtsi. He studied medicine in Ivano-Frankivsk and Odesa and worked as a psychologist, psychiatrist and journalist in Odesa. In the Soviet times, Khersonsky was part of the Samvydav/Samizdat movement, which disseminated alternative, nonconformist literature through unofficial channels. In 2017, he became rector of the Kyiv Institute of Modern Psychology and Psychotherapy. He is the author of twenty-two collections of poetry and essays in Russian, and more recently, in Ukrainian.

He received the Yuri Shevelyov Prize for his book An Open Diary (2015) and the Voloshyn Kirienko award ‘For a Significant Contribution to the Development of Ukrainian Literature’ (2019). ​​Khersonsky was the poet laureate of the Kyiv Laurels Poetry Festival (2008), the recipient of the Brodsky Stipend (2008), and the Jury Special Prize at the Literaris Festival for East European Literature (2010). His poems and essays have been translated into English, German, French, Italian, Dutch and other languages.

Борис Хрерсонський народився у Чернівцях. Закінчив Одеський медичний інститут, працював психологом, психіатром та журналістом в Одесі. У радянські часи Херсонський був частиною “самвидаву”. З 2017 року займає посаду ректора Київського інституту сучасної психології та психотерапії. Автор двадцяти двох збірок поезій та есеїв російською, а останнім часом і українською мовами.

Серед численних нагород - спеціальна премія ім. Ю. Шевельова за книжку “Відкритий щоденник” (2015), та премія ім. Волошина Кірієнка “За вагомий внесок в розвиток української літератури” (2019). Лауреат премії міжнародного фестивалю поезії "Київські Лаври" (2008), та премії Йосипа Бродського (2008). Нагороджений спеціальною премією журі на фестивалі літератури "Східноєвропейська література" (2010). Його вірші та есеї перекладено англійською, німецькою, французькою, італійською, нідерландською та іншими мовами.

Anton Drobovych is the Head of the Ukrainian Institute of National Memory, responsible for formulating state policies of remembrance, developing commemorative practices and leading research. He has had a career spanning academia, journalism, policy-making and museum development in Ukraine. He was an advisor to the Minister of Education in Ukraine and also chaired the department of museum planning at Mystetskyi Arsenal, one of Ukraine's leading museums and curating platforms. Prior to his appointment as the Head of the UINP, Drobovych curated educational programs at the Babyn Yar Holocaust Memorial Center.

Антон Дробович - голова Українського інституту національної пам’яті, інституції відповідальної за формулювання державної політики пам’яті, розвиток комеморативних практик та дослідження у сфері національної пам’яті. Його кар’єра охоплює сфери науки, журналістики, політики та розвитку музеїв в Україні. Дробович був радником Міністра освіти України, а також очолював службу стратегії музейного планування та розвитку національного культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький Арсенал", одного з провідних музеїв та кураторських платформ України. До призначення Головою УІНП, Дробович працював керівником освітніх програм Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр”.